Як правильно вибрати професію. «Ким ти прагнеш бути, коли виростеш?», — мабуть, це питання входить у п’ятірку самих популярних питань, які дорослі люблять задавати зовсім маленьким дітям. Але от благополучно минули одинадцять років шкільного життя, невблаганно насувається випускний бал, а сакраментальне «Ким бути?» усе сильніше тривожить душу й розум і дорослу дитину, і її батьків. Отоді й виникає питання, яку професію вибрати для себе й так, щоб ще не помилитися з вибором.
Що потрібно врахувати при виборі професії
Корисна річ – тест на профорієнтацію — допоможе оцінити твої інтереси й риси характеру Насамперед, гарненько обміркуй, чого ти прагнеш від професії. У якій сфері діяльності тобі було б цікаво працювати, який спосіб життя ти плануєш вести, наскільки важлива для тебе висока заробітна плата й багато чого, багато чого іншого. І, звичайно ж, обов’язково врахуй свої здібності. Не варто мріяти про кар’єру програміста, маючи трійку по алгебрі.
Ще одна корисна річ – тести на профорієнтацію. Що це таке? Як правило, це різноманітні твердження, з якими ти повинен погодитися або не погодитися. У таких тестах є питання по безлічі предметів – фізиці, хімії, астрономії, літературі й іншим; крім того, вони допоможуть тобі оцінити твої інтереси й риси характеру, а іноді й рівень інтелекту.
Тести на профоорієнтацію є практично в будь-яких популярних збірниках психологічних тестів, так що ти цілком можеш пройти їх вдома самостійно, але все-таки краще зробити це під час консультації із психологом. Він допоможе тобі зробити найбільш вірні виводи за отриманими результатами тесту й, в остаточному підсумку, визначитися з вибором професії.
Крім того, непогано б проаналізувати, які професії зараз користуються особливим попитом у роботодавців, а на які попит виросте років через п’ять, коли ти закінчиш навчання. У першому випадку кращий помічник – газети й сайти по працевлаштуванню, а в другому – прогнози соціологів, які можна знайти в інтернеті, і власний здоровий глузд.
Основні мотиви при виборі професії
Престиж професії й розмір заробітної плати — не найкращі мотиви при виборі професії. Насамперед, давай розділимо причини, що спонукують вибрати ту або іншу професію, на зовнішні й внутрішні. Зовнішні причини пов’язані із впливом навколишнього середовища: думкою батьків, друзів, однолітків, бажанням добитися зовнішнього успіху або страхом осуду. За внутрішні причини відповідаєш ти сам – їх визначають твої здібності, схильності, звички й характер, і тільки вони.
Що ж найчастіше змушує сьогоднішніх молодих людей вибрати ту або іншу професію?
Лідер списку мотивів — престиж професії. Мотив, у принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи у фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Однак уже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, особливо, що не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів і економістів у майбутньому – можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен засліпити очі; про нього потрібно пам’ятати, але опиратися на нього одного – чи навряд розумно.
Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби тільки добре одержувати. І йдуть дівчиська, що ледь закінчили школу танцівницями в стрип-бари, а хлопчиська їдуть на північ різноробами.
Але чи ледь такий мотив як високий заробіток заслуговує того, щоб при виборі професії опиратися тільки на нього. Чому?
У нормі ріст заробітної плати прямо залежить від росту кваліфікації. Професії ж, де планка заробітної плати піднята споконвічно високо, як правило, росту кваліфікації не передбачають. Років через п’ять доходи офіціантки й починаючого банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років – і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.
Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для вас Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, перебуває лише на третьому місці, а жалко. Той, для кого робота буде в радість, стає просто улюбленою справою, і працювати буде більш продуктивно й постійно самовдосконалюватися. І як нерозривно пов’язане з його успішною роботою, піде просування по службі й поважне відношення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчик стає, зрештою, винахідником власної мови програмування й власником підприємства по розробці програмного забезпечення. Йому залишається жалкувати лише про те, що обов’язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.
Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї або іншої професії. Втім, перемінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити й умови праці, — деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намет, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувнім підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) – випускники того самого геологічного факультету.
Ще одна причина – доступність навчання. Одна справа – отримувати вищу освіту в ріднім місті, де живеш, інше – їздити за тридев’ять земель. А якщо живеш у маленькім містечку, де всіх навчальних закладів – одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи в главу кута доступність навчання, ти суттєво обмежуєш список професій.
На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у ВУЗ вступити не вдалося, то велике значення має висота оплати за навчання. Звичайно, і отут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти по вечорах, піти на заочне відділення, де плата нижче, — але все-таки одержати бажану спеціальність.
Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї або іншої професії, зрештою, обертаються помилками.
Найпоширеніші помилки при виборі професії
Вибір професії — ваша особиста справа, не піддавайтеся натиску батьків або товаришів. Данина моді й забобонам. За всіх часів одні професії вважалися престижними, інші ж більшість обивателів уважала, м’яко кажучи, невартими. Є, приміром, такі люди – асенізатори. Хто прагне бути асенізатором?
А тим часом, суспільству рівно необхідні й економісти, і сантехники, і медсестри, і адвокати. Так що, на перше місце став свої інтереси й здібності, і тільки потім — престижність професії. Інакше вивчишся, допустимо, на бухгалтера, а задоволення робота зі спеціальності приносити тобі не буде.
Крім того, поваги заслуговують і простий робітник, і фахівець із вищою освітою, якщо вони обоє – професіонали у своїй справі.
У Михайла Веллера є розповідь про людину, яка в дитинстві мріяла бути двірником. І що далі? Закінчив школу, зробив, як наполягали батьки, у ВУЗ, усе життя тягнув лямку на його роботі, що нітрохи не цікавить, і, лише вийшовши на пенсію, став двірником – і знайшов, нарешті, щастя.
Не хотілося б, щоб довелося вибирати професію під натиском батьків або впливом товаришів також. Можна лише прислухатися до їхньої думки, адже вибір професії – твоя особиста справа, ніхто не проживе за тебе твоє власне життя. Представ, що ти пішов на економічний, тому що так прагнула мама. Пройшов рік, два або, що ще гірше, п’ять років – і ти зрозумів, як жагуче ненавидиш усі ці формули й графіки, а робота в офісі видасться тобі сумовитим просиджуванням штанів. Зрозуміло, що при такім відношенні до навчання диплом теж не блищить гарними оцінками, і про те, щоб більш-менш пристойно влаштуватися за фахом не доводиться навіть мріяти. Чи не чи стане тоді жалко витрачених впусту років?
Точно так само, якщо ти слідом за подругою мрієш вступити в медичну академію, задумайся, чи варто марити про кар’єр хірурга або стоматолога, якщо побачивши найменшої подряпини в тебе крутиться голова.
Чи замислювалися ви, скільки років найтяжчої праці було покладено балериною на те, щоб добитися успіху? Захоплення тільки зовнішньою або приватною стороною професії, не розуміння того, що ще тобі треба вміти на тій або іншій роботі. Наприклад, ви бачили, як балерина пурхає по сцені, немов метелик. Чи хочеться, любуючись нею, замислюватися про те, скільки років найтяжчої праці було покладено на те, щоб добитися такої легкості?
Незнання або недооцінка деяких своїх фізичних особливостей і недоліків – одне з неправильних напрямних при виборі професії.
Із хворим серцем шлях у льотчики закритий. Алергикам протипоказані професії хіміка або перукаря. Нерозумно мріяти про роботу, здатну погіршити стан твого здоров’я. Ще гірше, коли просто не знаєш заздалегідь і навіть не підозрюєш, що через якийсь час дадуть про себе знати проблеми зі здоров’ям. В окремих випадках здоров’я стає непереборною перешкодою для одержання тієї або іншої роботи.
У кожному разі, не варто ставитися до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначить твою долю. Спереду в тебе довге життя, у якім напевно найдеться місце й підвищенню кваліфікації, і освоєнню суміжних спеціальностей, а то й радикальній зміні роду діяльності.