Рубрика: Дім

Що для кожного з нас означає будівництво власного будинку? Це важкий процес вибору місця під забудову; покупки готового проекту або створення разом із проектувальником авторського; пошук кваліфікованих будівельників і, нарешті, вибір оптимальних по співвідношенню « ціна-якість» будівельних матеріалів: від фундаменту до покрівлі. Адже якщо яка-небудь складова підведе, не уникнути затяжного процесу ремонту. Але одна справа, коли зламався дверний замок, і зовсім інше, коли запитання стосується покрівлі й покрівельної системи.

Сам покрівельний матеріал і кріплення до нього – це лише частина того, що слід придбати, щоб підкровельний простір був надійно захищений і можна було б облаштовувати комфортну мансарду. Під покрівельною системою звичайно мається на увазі ряд матеріалів і конструкцій, з яких полягає дах будинку й простір, розташований під нею. Це й покрівельне покриття, і теплоізоляція, гідро- і пароізоляційні матеріали, і вікна для даху, і різні добірні елементи. Якщо всі елементи правильно підібрані й професійно встановлені, будинок буде довгі роки захищений від будь-якої непогоди й прослужить не один десяток років.

Вентиляція підкрівельного простору або приміщення. Без вентиляції «покрівельний пиріг», якщо за якимись причинами в нього потрапить вода (протічки, конденсат, що намокнув до укладання утеплювача і т.п.), втратить свої властивості й почне пропускати тепло через дах узимку. Це викличе, відповідно, крім додаткових витрат на обігрів приміщень, також активне танення снігу на покрівлі. Як мінімум, це зашкодить водостічній системі, ну а в найгіршому разі, що може зробити лід, що лежить на карнизі, думаємо й так зрозуміло… Щоб вентиляція дійсно працювала, недостатньо просто залишити відстань у покрівельному пирозі між утеплювачем і покрівельним матеріалом, необхідно, щоб вхідні отвори для повітря (у районі карниза) відповідали випускним отворам (у районі ковзана), а по ходу руху повітря в підкрівельному просторі не було перешкод.

Гідроізоляція покрівлі — це комплект різного роду мембран і аксесуарів, завданням яких є захист усіх можливих місць протічок. У нашому кліматі рекомендується укладати шар гідроізоляції по всій площі покрівлі. Особлива увага потрібно приділяти всім виступаючим предметам на покрівлі: вікнам, трубам, антенам, люкам і т.п. Ці зони стають перешкодою на шляху проходження води й змушують текти її убік. Так само необхідно використовувати додаткові елементи для гідроізоляції цих місць і спеціальні аксесуари для захисту місць примикань покрівельного матеріалу з виступаючими предметами. Снігозатримання має на увазі планування й установку спеціальних елементів, які будуть перешкоджати різкому сповзанню й падінню сніг а з покрівлі під час відлиги. Професіонал скаже точну кількість, необхідну для вашої покрівлі, залежно від довжини скатів і ухилу покрівлі. Краще змусити сніг танути на даху, ніж, у випадку падіння, очищати простір у будинку або ремонтувати машину. Обігрів окремих ділянок покрівлі звичайно рекомендують для розжолобків (внутрішні злами покрівлі), на скатах, з північної сторони, а також у районі мансардних вікон. Система обігріву, установлена навколо вікон для даху, дозволить насолоджуватися небом з мансарди цілий рік.

Чим крити дах?

Здобувати покрівлю й усі супутні матеріали можна по-різному. Хтось доручає все начальникові будівництва, довіряючи його досвіду, і обмежується лише вибором будівельних матеріалів для внутрішньої обробки. Хтось намагається сам в усе вникнути, знаходячи якісні матеріали за доступними цінами. Але в першому випадку є ризик зіштовхнутися з незнанням будівельників новинок ринку, а в другому можна втратити масу часу, слухаючи розповіді про переваги кожного товару. Існує й інший розв’язок питання. На сьогоднішній день на ринку представлена більшість провідних світових будівельних брендів, у тому числі й покрівельних матеріалів. Провідні виробники покрівельних покриттів представляють покрівельну систему в повному комплексі.

Чому ж варто здобувати покрівельну систему в комплексі?

По-перше, виробники покрівельних систем пропонують продукти, що оптимально сполучаються один з одним. Розроблені ними технічні розв’язки й багатий досвід роботи гарантує якісний монтаж. По-друге, увесь комплекс матеріалів здобувається в одному місці, заощаджуючи час і гроші. Крім усього, ви одержуєте консультації професіоналів, які навіть після покупки зможуть допомогти в питаннях технічного обслуговування продукту або у виборі аксесуарів. Одночасно можна звернутися до того самого менеджера, який допомагав оформити замовлення й уже знає всі ваші побажання й особливості будинку. Одним з обов’язкових елементів сучасної покрівельної системи є мансардні вікна. Проти звичайних фасадних вікон їх відрізняють ті навантаження, яким вони піддані. Адже оскільки вікно для даху — елемент покрівлі, воно повинне відповідати всім технічним вимогам, що й сама покрівля. Провідні покрівельні системи рекомендують вікна FAKRO. Вони відмінно сполучаються з більшістю покрівельних покриттів (гнучкою, натуральною й металочерепицею) і, головне, зберігають тепло в мансарді навіть при екстремально низьких температурах (усі моделі вікон FAKRO морозостійкі), дають максимальну кількість світла, дозволяють провітрювати мансарду при закритому вікні, завдяки антиконденсатній системі вентиляції. Для теплих регіонів дуже важливий надійний захист від градів, забезпечена у всіх моделях FAKRO загартованим склом.

Тому, вирішивши придбати покрівлю або аксесуари до неї, включаючи мансардні вікна, бажано скористатися послугами компаній, які не тільки встановлять, але й дадуть загальну гарантію на дах: матеріали + укладання. Офіційний дилер виробників покрівельних систем, може забезпечити виїзд технолога для консультацій, здійснити монтаж системи.

Ви прагнете замінити Ваш залізний, обшарпаний рушникотримач на що-небудь сучасне, гарне й функціональне. Отож усі рушникотримачі, або як їх інакше називають дизайн-радіатори, діляться на водяні, електричні й комбіновані.

Що таке дизайн-радіатори, думаємо, пояснювати нікому не треба — назва говорить сама за себе. Це, мабуть, найкрасивіші опалювальні прилади із усіх існуючих. Відрізняє їхня велика різноманітність форм і кольорів. Їхня поява на західному ринку зв’язана в першу чергу зі зростаючим рівнем вимог до оформлення квартир і офісів як по естетиці, так і по комфорту.

Як результат і з’явилася потреба в опалювальних приладах, які були б одночасно елементами інтер’єру. Основні виробники приладів такого типу — Arbonia, Zehnder, Kermi. У Європі можна нарахувати ще два десятки підприємств, що виготовляють подібну продукцію. У нас дизайн-радіатори продаються досить давно, але такого широкого застосування, як на заході, вони так і не одержали. Насущну потребу в таких опалювальних приладах-рушникотримачах відчуваємо поки тільки у ванних кімнатах.
За аналогією з вітчизняним U-видим опалювальним приладом, багато років установлювали у наших з вами ванних кімнатах. І от, одержує людина нове житло, дивиться у ванну на дугу, що вже набила оскому, що стирчить зі стіни й думає: Так, це я і в старій квартирі багато років бачив. Треба б на що-небудь краще замінити! І починає цікавитися способами розв’язку цього начебто б простого на перший погляд питання.

Які дизайн-радіатори пропонує покупцеві сучасний ринок?

Сучасний ринок пропонує величезний вибір. Вибираючи імпортний рушникотримач треба враховувати, що розрахована більшість із них на західні умови експлуатації. Почати, хоча б з того, що рушникотримач у нас установлюється в систему гарячого водопостачання (ГВП). Не дивуйтеся, наші рушникотримачі підключаються тільки до системи ГВП, а не до системи опалення, як в усьому іншому світі. Це ще одна національна особливість нашої системи опалення.

А хто ж у системі ГВП буде проводити спеціальну підготовку води? І застосовується для виготовлення цих приладів нічим незахищена від корозії тонкостінна сталь (1-1,25 мм). І тому в наших умовах ці прилади довго не живуть — строк їх служби становить від півтора місяці, до півтора року (прилад, що прослужив 3 роки вважається просто рекордсменом). І прекрасний ( по дизайну) опалювальний прилад, що має досить більшу вартість ( від $200 до $4000!!!), доводитися після закінчення цього строку, як це не кривдно, викидати на смітник. Ремонту він уже не підлягає. І викидається практично 100% установлених приладів.

Так добре б тільки сам прилад довелося замінити. Після потопу доводиться міняти ще й паркет, стелі й шпалери. І частково меблі. І не тільки в рідній квартирі, але й у сусідів. А це вже пахне далеко не двома сотнями доларів.

І це основна причина того, що західні дизайн-радіатори в очах вітчизняного споживача себе фактично дискредитували. У результаті поставки імпортних дизайн-радіаторів до нас практично повністю припинені. Якщо такі радіатори й поставляються, то на них великими буквами написане: Тільки для систем опалення. Тобто для тих систем, де параметри теплоносія більш-менш прийнятні для західних приладів (хоча насправді й ці умови прийнятними можна назвати з великою натяжкою).

Існує два способи розв’язку цього питання. Перший з них — виготовляти рушникотримачі, розраховані саме на наші умови експлуатації. Перша спроба розробки й виготовлення рушникотримача для ванних кімнат, пристосованого до наших умов, була за рахунок збільшення товщини стінки труби, а так само нанесення внутрішнього антикорозійного покриття з полімерного матеріалу. Таке виконання дозволяє розв’язати відразу два питання: перший — боротьба з корозією, другий — запобігання нагромадження продуктів корозії в рушникотримачі. Так з’явилося кілька серій рушникотримачів. По дизайну ці рушникотримачі не поступаються кращим європейським зразкам, а по надійності й довговічності суттєво перевершують їх. Створюючи нові серії рушникотримачів, ми чітко розуміли, що цей шлях (збільшення товщини стінок і антикорозійна обробка зсередини радіатора) рано або пізно приведе до дуже високої ціни виробу. Метал постійно дорожчає. Технологія роботи з товстостінною трубою вже сама по собі дорожче, ніж з тонкостінної. Нанесення полімерного покриття на внутрішню поверхню теж коштує недешево. І, виходить, шлях цей тупиковий. Тим більше що Захід усе давно розклав по поличках — вони цей шлях теж проходили, але по ньому так і не пішли. Тому була спроба розв’язати проблему з іншого боку — створити теплообмінник — рушникотримач.

Точніше це завдання розділити систему на два контури: один залишається в системі ГВП, другий — найбільш уразливий (у який входить рушникотримач) — із системи ГВП вивести й за рахунок цього збільшити строк його життя. Проблема полягає у тому, щоб зробити теплообмінник досить ефективним, надійним і недорогим Але це повинен бути не універсальний, а спеціалізований теплообмінник, тобто призначений тільки для використання в комплекті з рушникотримачем. Саме його спеціалізованність і допомогла розв’язати завдання. Такий теплообмінник був створений. Правда, ми частіше називаємо його не теплообмінником, а адаптером. Тобто приладом, що дозволяє адаптувати рушникотримач до наших умов експлуатації. По першому контуру, який являє собою внутрішню поверхню сталевої труби, циркулює гаряча вода системи ГВП.

Другий контур забезпечує природню гравітаційну циркуляцію теплоносія в дизайні-радіаторі. Причому, конструкція при малому обсязі самого адаптера дозволяє одержати дуже ефективну циркуляцію в другому контурі. Середня температура рушникотримача, як відомо, визначається температурою теплоносія на вході, конструкцією теплообмінника й рушникотримача, а також конструкцією трубопроводів. У нашому випадку при номінальній потужності рушникотримача порядка 600 Вт, довжині трубопроводів не більш 3-х метрів від адаптера до рушникотримача й при температурі в системі ГВП — 650С, рушникотримач досягає середньої температури 550С уже через 15-20 хвилин після включення. Збільшення ж довжини трубопровода на 1 метр зменшить середню температуру менше ніж на 1 градус. Це теж не страшно.

Середня температура рушникотримача у вас вийшла на 100С нижче температури води в системі ГВП. А у ванній в результаті не буде холодно?

Скоріше навпаки. Площа стандартного U-подібного рушникотримача гранично мала (саме тому для його обігріву й використовується вода з високою температурою). Ми з Вами замінили маленьке U-подібне коліно на рушникотримачі із великою розгалуженою поверхнею. І, виходить, тепла буде виділятися в повітря набагато більше. Ще й доведеться встановлювати вентиль, що обмежує подачу теплоносія.

Наскільки надійний такий прилад?

Теплові випробування, проведені в НДІ сантехніки довели абсолютну працездатність системи. Що стосується міцності й, отже, надійності самого адаптера, то вона визначається в першу чергу конструкцією першого контуру теплообмінника, що підключається безпосередньо до системи ГВП. А цей контур зроблений з товстостінної суцільнотягненої сталевої труби, надійність якої вже доведена багаторазово в самих різних виробах (у тому числі й рушникотримачах, установлюваних у наших ванних кімнатах при серійному будівництві).

Залежить вона тільки від якості вихідної труби. Отож якщо застосувати гарну трубу, що випускається гарним заводом-виготовлювачем, то сумніватися в міцносних характеристиках просто не доводиться. І 20-30 років роботи такому адаптеру гарантовані.

Наскільки застосування адаптера здорожує конструкцію?

Установка адаптера трохи здорожчить систему. В основному на вартість самого адаптера й вартість його установки в систему. Таким чином, подорожчання системи можливо в межах 5-10%. Але система з адаптером має непомітний з першого погляду, але дуже великий плюс, який виправдовує таке подорожчання. Якщо раніше, прокладаючи трубопровід, Ви повинні були враховувати й тиск у системі, і наявність у воді системи ГВП кисню, і можливість гідравлічного удару і т.д. і тому трубопровід повинен був бути досить твердим і міцним, то із застосуванням адаптера твердий трубопровід залишається необхідний тільки в першому контурі. У другому ж контурі можна використовувати будь-які труби — пластикові й металопластикові, гнучкі і т.д. (це, до речі, дає ще й додаткові можливості для дизайну).

І в такій системі просто не може бути великих аварій. Якщо Ви залили надлишкову кількість теплоносія в другий контур, то при нагріванні його не розірве, тому що вартий у ньому запобіжний клапан просто скине зайві грами води. І навіть якщо з якихось причин лопне підводна труба рушникотримача, те Ваші сусіди цього навіть не помітять — обсяг теплоносія в другому контурі системи становить усього кілька літрів. Це не 50 кубометрів гарячої води, які викидаються у квартиру при аварії трубопроводу, що підводять, в існуючій на сьогодні системі.

Електричні рушникотримачі зручні в трьох випадках:

• По-перше, якщо Ви робите капітальний ремонт
• По-друге, якщо немає бажання вторгатися в уже існуючу систему водопостачання
• По-третє, якщо хочете повісити ще один рушникотримач

Крім того, не потрібно забувати про тривалі літні відключення гарячої води. Електричний рушникотримач легко встановити й підключити без грандіозного перероблення всіх труб у квартирі. При установці електричного рушникотримача треба точно додержуватися правил і рекомендацій. Вибір електричних рушникотримачів досить широкий. Практично всі водяні рушникотримачі випускаються в електричному виконанні.

Особливо широкий вибір електричних рушникотримачів (дизайн-радіаторів) німецької фірми ZEHNDER. Усі вони мають програматор, що дозволяє задавати комфортні умови проживання. У дизайн — радіатора ARBONIA регулювання — ручне.

Ви вирішили придбати люстру? Спробуємо допомогти Вам у Вашому виборі. Зараз на ринку й в Інтернет-магазинах досить великий вибір люстр у ціновому діапазоні від 40 до 500$ від різних виробників. Різноманітність дизайнерських розв’язків і стилів просто дивує. Не варто забувати, що люстра це не тільки прикраса, вона ще повинна забезпечити достатній рівень освітлення. Крім того, від якості освітлення залежить зовнішній вигляд інтер’єру й навіть настрій. У слабоосвітлювальних приміщеннях завжди хилить на сон, а занадто яскраве світло стомлює.

Яка потужність люстри Вам потрібна?

Вибір потрібно починати з потужності люстри, а точніше зі світлового потоку, який дасть люстра. Справа в тому, що в різних ламп різний ККД. При тій же потужності світловий потік, вироблений лампою, може сильно вирізняться.

Розглянемо, які лампи використовуються в сучасних люстрах

Лампи розжарювання
Класика, яка мало міняється за останні роки. Вони дають більш м’яке й тепле світло, яке найбільше сприятливо сприймається людським зором. Люстри з такими лампами краще використовувати у вітальнях і спальнях. Найбільший недолік — ККД, близько 5%. Цей недолік компенсується низькою вартістю ламп розжарювання. Лампи розжарювання можуть виконаються з різними формами, типами цоколя. Можуть бути матовими або прозорими. Матові лампи розжарювання дають більш м’яке світіння.

Пам’ятайте, що лампи розжарювання сильно гріються. Якщо в люстру Ви встановите лампу з потужністю вище номінальної, то це може привести до оплавлення пластмасових частин і виходу люстри з ладу.

Галогенні лампи
У люстрах майже не використовуються, частіше застосовуються в ліхтарях і потужних джерелах світла.

Люмінесцентні лампи
Відрізняються високим ККД. Люмінесцентна лампа потужністю 11 Вт дає той же світловий потік, що й лампа розжарювання потужністю 60 Вт. Старі лампи вітчизняного виробництва видавали при роботі шум, були інерційні й мерехтіли. Сучасні люмінесцентні лампи позбулися старих недоліків. Найбільший недолік — люмінесцентні лампи випромінюють біле, холодне світло. Холодне світло трохи стомлює очі. Подібні лампи краще встановлювати в приміщеннях, де потрібна гарна освітленість, наприклад у кухні. Сучасні лампи можуть виконаються у вигляді трубки для установки у світильники, або зі звичайним цоколем, сумісним з лампами наколювання. Ще один недолік — висока ціна люмінесцентних ламп.

Остерігайтеся підробок! Останнім часом з’явилися низькоякісні люмінесцентні лампи китайського виробництва. Вони мають світловий потік нижче зазначеного на коробці й злегка зеленувате світло, яке неприємне для очей. Якщо не певен, краще обрати лампу відомого виробника, наприклад Phillips.

Отже, як же вибрати потужність люстри?

Потужність люстри дорівнює сумі потужностей усіх ламп. Далеко не на всіх лампах зазначений світловий потік, та й не станете ж Ви вираховувати потужність виходячи з обсягу кімнати. Приведемо зразкові рекомендації. Приклади зазначені для ламп розжарювання. Якщо Ви вирішили використовувати люмінесцентні лампи, то виходьте з еквівалентної потужності, зазначеної на пакуванні.
Для ванної кімнати досить люстри потужністю 80-100 Вт.
Для кухні середнього розміру 120-150 Вт.
Для залу або вітальні потужність люстри 150-300 Вт.
Якщо не певні, то краще оберіть потужність із запасом і встановіть вимикач із регулюванням потужності. Подібний вимикач я б рекомендував придбати в кожному разі. Скажемо для перегляду телевізора або роботи на комп’ютері потужність люстри можна зменшити, а для читання світла потрібно побільше. У дитячій просто необхідний вимикач із регулюванням потужності, тоді люстру можна використовувати в якості каганця.

Про комбіноване освітлення

Освітлення краще планувати відразу, і без комбінованого освітлення Вам не обійтися. У місцях, де потрібно більш висока освітленість, краще встановити додатковий світильник, бра або настільну лампу.
Де потрібна установка додаткового освітлення:

* На кухні. Над кухонним столом краще розмістити додатковий світильник.
* На письмовому столі. Просто обов’язкова настільна лампа.
* Біля дзеркала. Світло повинне падати не на дзеркало, а освітлювати людину біля дзеркала. Пара елегантних світильників тільки доповнять інтер’єр.
* Біля ліжка. Краще поставити бра.

У такий спосіб Вам не обов’язково робити світло у всій кімнаті занадто яскравим і сліпучим, досить установити додаткове освітлення в потрібних місцях.

Якими по виконанню бувають люстри

Люстри бувають класичними й стельовими.

Класичні люстри найчастіше підвісні або із твердим підвісом. Завжди виглядають більш громіздко. Такі люстри більше підходять для більших кімнат з високими стелями. У кімнаті з низькою стелею класична люстра буде як би давити й займати занадто багато простору.

Стельові люстри як би притиснуті до стелі. Можуть виконаються у вигляді тарілок або невеликих плафонів. Рекомендуються до установки в маленьких кімнатах з низькими стелями.

Загальні рекомендації з вибору люстр

По дизайну як звичайно можна дати тільки загальні рекомендації. Тут, як говориться, на смак і колір товаришів немає. Головне, щоб люстра вписувалася в загальний інтер’єр квартири.
Пам’ятайте, що люстри з кольоровим плафоном будуть давати кольорове світіння. У кольоровім освітленні речі, шпалери й меблі можуть трохи змінити колір. Подібних люстр краще уникати. По тій же причині уникайте люстр, які дають тіні.
Звертайте увагу на цоколь для ламп. Іноді в люстрах використовують лампи з нестандартним цоколем, які потім складно знайти. Те ж саме для люстр із лампами незвичайної форми.
У дитячій кімнаті краще не застосовувати класичні люстри зі скляними плафонами. Їх елементарно розіб’ють. Найкраще стельова люстра з мінімумом скляних частин.
У дешеві люстри китайського виробництва краще не вкручувати лампи більше 80 Вт. Патрони таких люстр звичайно низької якості й будуть підгоряти. Якщо вмієте тримати в руках паяльник, то заклепки в патроні краще відразу пропаяти ( без знання справи не варто).
У ванній кімнаті використовуйте тільки повністю закриті люстри й світильники у вологозахищеному корпусі.

Культиватор призначений насамперед для культивування землі. Може встановлюватися додаткове устаткування, але це вже вторинні функції. Навіщо потрібний культиватор?

Справа в тому, що для деяких видів робіт навіть мотоблок буде громіздким, наприклад, при роботі на клумбах, обробці землі між грядками, кущами й деревами. Тут згодиться культиватор.

Вага культиваторів коливається від 9 до 40 кг. Як Ви розумієте, з невеликим культиватором (9-12 кг) легко впорається навіть жінка, у той час, як працювати з мотоблоком в 40-70 кг під силу не кожному.

Культиватори вагою від 9 до 12 кг ставляться до класу легких культиваторів. Незважаючи на малу вагу й потужність, легкі культиватори можуть обробляти ґрунт на глибину до 25 см, що більше ніж досить для якісної обробки ґрунту.

Електро або мотокультиватор

Культиватори випускають із електричним, 2-тактным або 4-тактным двигуном.

Культиватори з електроприводом не вимагають особливого відходу, дозаправлення заливання масла. Робота з таким культиватором дуже проста, досить включити в розетку й нажати кнопку. З електроприводом звичайно випускають легкі культиватори, які призначені для обробки невеликих площ. Тут застосування електропривода цілком виправдане, і довгого шнура цілком вистачить. Головне, щоб було, де підключити до живлення культиватор.

Єдиний мінус — небезпека поразки електричним струмом, але сучасні культиватори мають високий ступінь надійності.

Культиватори з бензиновим двигуном більш складні в обслуговуванні. При роботі створюють деякий шум. Вимагають спеціальне масло й паливо. Можна заливати й звичайний 92-95 бензин, розмішаний з маслом ( для 2-тактных двигунів.), але зношування деталей може зрости. Справа в тому, що складно вгадати пропорції при розведенні палива маслом, і з вини поганого палива двигун працює хитливо, підвищується зношування й може накопичуватися нагар. Моделі із двотактним двигуном дешевше, тому що більш прості в застосуванні. У моделей із двотактним двигуном часто вище витрата палива.

Вибір легкого культиватора

Легкий культиватор буде корисний при обробці невеликих ділянок ґрунту, клумб і т.д.

Легкі культиватори в основному випускаються іноземними виробниками.

Для початку визначтеся, чи доведеться культиватором обробляти цілину. Не всі моделі легких культиваторів зможуть упорається із цим завданням. Можливість обробки цілини закладена в самих фрезах, які повинні мати спеціальну конструкцію.

Паспортні дані, такі, як глибина обробки, зазначені для нормальних ґрунтів. На суглинних і болотистих ґрунтах характеристики можуть погіршаться, тобто паспортної глибини обробки досягти буде складно.

Звертайте увагу на ширину захвата культиватора. Для порівняно більших ділянок краще, щоб ширина захвата була більше. Для прополки між грядками потрібна ширина захвату менше. Ширина захвату може зміняться перестановкою або заміною фрез.

Чим вище потужність культиватора, тим швидше він обробляє землю.

Деякі культиватори мають функцію прополки. Фрези урізаються в землю на 3-10 см і подрібнює коріння бур’янів.

Прикладом такого культиватора може служити Mantis американської фірми «Little Wonder». Фрези цього культиватора запатентовані. Вони виготовлені з тонкої, якісної сталі й не вимагають заточення. Мінімальна ширина захвату за допомогою насадок може звужуватися до 15 см, для обробки міжрядь. При цьому культиватори Mantis непогано поводяться й на цілині.

Культиватори можуть мати дуже цікаві додаткові функції. Наприклад, аератор, газонні граблі, щітка для очищення щілин між плитами на доріжках, підрізчик країв газонних посадок.

Середні й важкі культиватори

Тут уже могутніші культиватори від 2.6 до 6.0 к.с., призначені для обробки ділянок 6-20 соток. У цьому класі культиваторів представлені й пристрої вітчизняного виробництва.

Тут при виборі, насамперед, потрібно звертати увагу на потужність. Чим Вище потужність, тим швидше Ви обробите Вашу ділянку землі.

Наступні, по важливості, критерії — глибина обробки й ширина захвату. Чим більше ширина захвату, тим менший шлях Вам потрібно пройти для обробки Вашої ділянки. Чим глибше культиватор може обробляти землю, тим краще якість обробки.

У даному класі пристроїв досить помітний Кріт. Культиватори Кріт випускають уже років 20, і вони постійно удосконалюються. Останні моделі часто комплектуються двигунами імпортного виробництва.

Культиватори Кріт обладнані зчепленням на базі клиноремінної передачі й шестеренчато-ланцюговим редуктором. Забезпечують ширину захвату 60 см.

До культиваторів Кріт є безліч навісних пристроїв, що розширюють функціональність культиватора: підгортальник, плуг, насос, травокосарка й ін.

До потужного мотоблока культиватор Кріт не дотягне, але для обробки ділянки 6-15 соток його потужності цілком вистачить.

Аналогічні культиватори імпортного виробництва мають менший діаметр фрез, тому мають меншу глибину обробки, 18-22 см. У всіх моделей Крота паспортна глибина обробки 25 см.

Ще потрібно відзначити культиватор Тарпан, який оснащено 6.0 к.с. двигуном, що й має ширину захвату до 1 м. Ділянку в 6 соток можливо обробити за годину!

Навіщо потрібні світильники:

* Для організації зовнішнього освітлення.
* Для організації освітлення в службових приміщеннях, офісах і ін. тобто там, де люстра буде ні до чого.
* Для організації оригінального комбінованого освітлення.
* Для організації місцевого освітлення.

Розглянемо по категоріях:

Світильники для зовнішнього висвітлення
Добре освітлений двір завжди чемно й тепло зустрічає гостей. З іншої сторони добре освітлений будинок менш приглядний для злодіїв. Із цих причин зовнішнє освітлення будинку повинно бути.
Звичайно, можна повісити ліхтар і цим обмежиться, але виглядає це не дуже красиво. Тому дизайнери створюють зовнішні світильники найрізноманітніших стилів і кольорів. Вам буде легко підібрати світильник до стилю двору й будинку. У магазинах є як світильники класичних форм, так і сучасні світильники.
Отут потрібно покладатися на свій смак і здоровий глузд. Наприклад, якщо Ваш будинок виконаний у класичному стилі, кам’яний паркан, заплетений, то Вам більше підійдуть класичні світильники «під старовину».
Отут потрібно ретельне планування освітлення. До кожного світильника потрібно провести кабель і зробити централізовану систему включення освітлення. Систему включення освітлення можна оснастити фото-реле, яке буде включати освітлення, коли починає темніти, а зі світанком його виключати.
Пара слів про економію. Адже освітлення буде горіти цілу ніч, а взимку ночі особливо довгі. Зовнішні світильники краще оснащувати люмінесцентними лампами, які більш ощадливі. Крім того, люмінесцентні лампи світять «денним світлом», від чого освітлення виходить більш яскравим і приємним.
Для суперощадливих хазяїнів у продажу є світильники з датчиком руху. Наближається людина до воріт — освітлення включається, якщо немає руху — те через кілька хвилин вимикається. Подібний світильник коштує трохи дорожче звичайного й дає істотну економію електроенергії. Якщо у Вас є собаки, то особливо не переживайте, тому що реле можна налаштувати від руху собак (клопітно, але здійсненне).
При плануванні зовнішнього освітлення пам’ятайте, що світильники не повинні світити усередину будинку!
Зовнішні світильники повинні бути вологозахищеними. Проводка повинна укладатися фахівцем. Справа в тому, що кабелі й світильники можуть бути небезпечні.
Більш сучасний і безпечний варіант — оптоволоконні системи освітлення. У них генератор світла розміщений усередині будинку, а до світильників світловий потік підводить оптоволоконними кабелями.

Світильники для організації освітлення в службових приміщеннях
Погодитеся, що нерозумно вішати в підвалі або тісному коридорі люстру. Набагато краще й зручніше буде виглядати стельовий світильник.

Для ванних кімнат є спеціальні вологозахищені світильники. Звичайні світильники або люстри експлуатувати у ванній небезпечно!

Для службових приміщень ідеально підходять звичайні стельові світильники на люмінесцентних лампах. Вони створюють яскраве освітлення й досить ощадливі. Службові приміщення на показ гостям не виставляють, тому подібні світильники будуть виглядати цілком адекватно.

Світильники для організації оригінального освітлення
Тут можна дати політ Вашої дизайнерської думки.

Кольорові світильники
Колір впливає на настрій і створює атмосферу. Щоб створити потрібний Вам ефект зробіть крім люстри м’яке підсвічування світильниками. На кольорові світильники краще ставити окремий вимикач, щоб світло й атмосфера минулого відчувались.

* Червоні й жовтогарячі тони викликають роздратування.
* Зелені тони виявляють заспокійливу дію.
* Чорний і білий — кольори свята й урочистості.

Оригінальні колірні розв’язки підійдуть не тільки для бару, ресторану, а й для будинку.
Пам’ятайте, що освітлення повинне бути м’яким і не викликати дискомфорту. Також кольори повинні сполучатися з оформленням приміщення.

Створіть світильниками просторові ефекти
Освітленням різної яскравості Ви можете впливати на зорове сприйняття пропорцій приміщення.
* Затемнена стеля буде видатися більш низькою і навпаки, низька стеля в яскравім світлі видасться більш високою. Для візуального «підняття» стелі підсвітите стелю окремими світильниками, які спрямовані саме на стелю.
* Щоб зорово збільшити маленьке приміщення, потрібно добре освітити стіни. Використовуйте при обробці стін світлі тони, щоб підсилити ефект.
* Темні кольори візуально звужують простір, а світлі розширюють.
* Одне приміщення можна розділити на зони не тільки перегородками а й світильниками або бра.

Сприйняття світла
* При рівномірному освітленні приміщення тепле світло (лампи розжарювання) виглядає яскравіше холодного (люмінесцентні лампи).
* Об’єкти в яскравому світлі виглядають темніше, а в тьмяному світліше. Ураховуйте цю властивість при підсвічуванні чого-небудь.
* При обробці більших приміщень краще використовувати слабко насичені тони, щоб не викликати стомлення очей.

Організація місцевого освітлення
Іноді зовсім не зашкодить освітити невеликі ділянки, наприклад кухонний стіл або шафа.
Безпосередньо над кухонним столом варто встановити невеликий люмінесцентний світильник. Розмістити світильник потрібно так, щоб він не сліпив в очі й добре освітлював робочу поверхню стола. Ідеальне місце під навісною шафою, зверху стола.
У шафі світильник — це розкіш, але яка приємна. Відкрив шафу — запалилося світло, що дуже зручно.
Особливо зверніть увагу на освітлення сходів. Світло не повинне світити в очі, і в той же час добре освітлювати самі сходи.

Висновки

Складно дати чіткі рекомендації про те, які освітлювальні прилади й де розмістити. Для різних приміщень будуть зовсім різні рішення. Дані в статті рекомендації допоможуть Вам організувати освітлення зі знанням справи. Не бійтеся експериментувати й проявляти оригінальність.
Пам’ятайте, усе в будинку повинно бути прекрасним і гармонійним!

«Краща подружка — м’яка подушка» — з роками це прислів’я для мене здобуває більш значимий зміст. Адже від того, на чому і як ми спимо залежить подальший настрій, працездатність, відчуття життя.

Як з’ясовується, критерії вибору досить прості. Подушка повинна бути з пуху птаха. Бажано гусячого, у найгіршому разі курячого. У ній не повинно бути пір’я, яке вилазило й неприємно колеться. Нова подушка не повинна мати неприємного запаху, наявність такого говорить про неправильну обробку пуху — погано помили або висушили. Протестувати якість подушки теж просто: натисніть на неї — вона дуже швидко повинна відновити колишню форму.

Подушки, набиті поролоном або іншою синтетикою раджу відразу відмітати як непридатні, незважаючи на їхню дешевину. Усілякі спроби впарить вам цей товар набитий «альпійським сіном», «гірськими квітами або травою» і зовсім слід відмітати, як звичайне обдурювання — у кращому розкладі там бур’яни із близького колгоспу.

Також слід звернути увагу й на якість швів — вони повинні бути ідеальні, адже цією річчю ми будемо користуватися дуже довго.

Встає цілком резонне питання: а що робити зі старими подушками ? Викидати їх, начебто, неправильно. Досить знайти пристойне місце, де їх перенабивають, пух миють, чистять, відбирають заново.

При доборі басейну необхідно звернути увагу на три основні моменти, які впливають на його зовнішній вигляд, вартість і строки виготовлення.

Вид басейну і його місце розташування

Насамперед, слід визначити, яким буде басейн, і де він буде розміщений.

По конструктивних особливостях виділяються:

Збірні басейни для дачі, котеджу, заміського будинку:

Збірний басейн являє собою конструктор і збирається зі спеціального набору комплектуючих. Корпус зроблений зі сталевого аркуша, який добре тримає форму і має дуже міцну конструкцію. Збірний басейн може встановлюватися як на поверхні ґрунту, так і заглиблюватися в землю. Вартість — відносно невелика.

Монолітні басейни для дачі, котеджу, заміського будинку:

Монолітний, основа (чаша) виливається з бетону, тому установка займає більше часу. Форми басейнів (форми чаш): круглий, прямокутний, овальний, «вісімка», і будь-який іншої. Перед будівництвом необхідне проектування басейнів.

Місце розташування басейну. Басейни можуть бути відкриті або перебувати в приміщенні.

 

Відкритий басейн гарний тільки влітку. А для російських умов, тим хто бажає насолоджуватися плескотом хвиль цілий рік, доведеться обладнати спеціальне приміщення або скористатися спеціальним пластиковим павільйоном.

Крім того, басейн можна розмістити в будинку в будь-якому приміщенні, що підходить. Наприклад, часто монтують басейн у підвалі будинку.

Обробка

Басейн може бути оброблений різними матеріалами, від вибору якого залежить його краса й привабливість.

Мозаїка. Різнобарвні відтінки й невеликі розміри цього матеріалу дозволяють створювати зображення будь-якої складності й краси. Працювати з подібною обробкою непросто, вона вимагає тривалої кропіткої праці. Але зате такий басейн уважається найбільш міцним, надійним і гарним. Мозаїка — це самий складний і дорогий вид обробки.

Керамічна плитка. Одна з найпоширеніших різновидів облицювання. Завдяки сучасним технологіям, вона не піддана впливу, як сонячних променів, так і хлорованої води. Басейн із добре покладеною керамічною плиткою, і з ретельно обробленими водонепроникною мастикою швами й стиками, прослужить не одне десятиліття. Обробка плиткою простіше й коштує дешевше, ніж мозаїка.

ПВХ-Плівка. Це покриття найпростіше при установці, і найдешевше. Ним покривають дно й стіни басейну за допомогою спеціального водостійкого клею й зварювання. Плівка покрита спеціальним захисним шаром, що не пропускає ультрафіолетові промені, завдяки чому обробка практично не вигорає на сонці й довго зберігає свій первісний вид.

Устаткування для басейнів

Крім «чаші» необхідний монтаж ряду спеціального устаткування. Частина цього устаткування — обов’язкове, а якесь — допоміжне, для того щоб урізноманітити відпочинок і дозвілля.

Обов’язкове устаткування для басейнів : устаткування для циркуляції води, для підігріву й для фільтрації.

Допоміжне устаткування : сходи, гірки, водоспади, устаткування для освітлення, масажний душ.

Устаткування призначене для створення комфортних і безпечних умов при замкненому обігу води в басейні. Устаткування містить у собі: фільтрувальні установки, накопичувальні баки, підігрівачі води, устаткування для чищення, підводні прожектори, сходи, водні атракціони, устаткування для знезаражування води.

Килимові покриття можуть зовсім змінити інтер’єр. Вони функціональні, їх легко убирати та заміняти.

У килимових покриттів є й ще позитивні риси. Вони знижують навантаження на хребетні суглоби при ходьбі, на килимових покриттях неможливо посковзнутися, вони знижують шум у приміщенні та роблять будинок тепліше.

При виборі та покупці килимових покриттів треба враховувати, що:

— темні й дуже світлі килими виглядають ефективніше в порівнянні з килимами нейтральних тонів, але бруд на них помітніше;

— малюнок, орнамент краще приховують сліди забруднення;

— більш щільний ворс краще протистоїть деформації й довше зберігає пружність і первісний зовнішній вигляд.

Велике значення має вибір кольору килимового покриття:

— блакитний — колір неба й моря, приємний для сприйняття, підходить для спалень і віталень;

— зелений — що найбільше часто зустрічається в природі, заспокоює й розслаблює, підходить для жилих кімнат, віталень;

— червоно-жовтий — колір сонця, що приносить світло, робить кімнату теплою й затишною;

— коричневий — дає відчуття спокою, гарний для кімнат, де постійно працюють і відпочивають;

— сірий — збільшує приміщення, добре співвідноситься з металом і склом.

Вибираючи килимові покриття для вітальні, коридору або сходів, треба враховувати, що ці місця використовуються найбільше. Тому килимове покриття повинне бути зносостійким і добре відштовхувати бруд. Для цих місць краще купити килимове покриття з мінімальним по висоті ворсом. Тут підійдуть текстурні покриття. Їхній ворс сильно закручений і як би спаяний при високій температурі. Ворсинки нагадують маленькі пружинки, спрямовані в різні сторони, тому ніяких слідів на цьому килимі не видно. Такі покриття мають дуже високу зносостійкість. Роблять їх з поліестеру та нейлону — волокна, які мають стійкість до зминання. Текстурні покриття універсальні, але найдоцільніше їх стелити в тих приміщеннях, які часто використовуються.

Ковролін у вітальні теж повинен бути стійкий до забруднення. Крім того, він повинен бути нарядним і прикрашати кімнату. Тому краще вибрати покриття великої ваги й щільності. У вітальнях можна використовувати текстурні покриття з високим ворсом. Вони створюють враження комфорту. У вітальнях також гарні бербери — це багаторівневі килими, виконані в стилі афганських килимів. Опуклі геометричні малюнки берберів виходять із великих петель різної висоти. До однотонної поліпропіленової нитки додана нитка з кольорового нейлону. Ці килими дуже красиво виглядають, але мають один недолік: якщо в будинку є кішки, то вони можуть кігтями зачіпати петлі й псувати візерунок.

Спальня використовується не так часто, тому треба звернути увагу на антистатичні властивості килимового покриття в ній. Найкраще вибрати покриття з високим ворсом і низькою щільністю. Тут добре виглядає «плюшеве» покриття. Кінці ворсинок виходять шляхом розрізування злегка скрученої нитки. Верхня частина ворсинок розпушується, і поверхня стає однорідною. Нога потопає в такому м’якому й високому ворсі. Плюшеві колекції відрізняються друг від друга щільністю й висотою ворсу. Чим вище щільність, тим більше ціна.

Килимове покриття в дитячій кімнаті повинно легко чиститися, відштовхувати бруд, бути антистатичним. Воно повинно бути приємним при безпосередньому контакті дитини з покриттям. Бувають килимові покриття з спеціальним дитячим малюнком.

Питання про використання килимових покриттів у кухнях, ванних кімнатах і санвузлах складний. Враховуючи можливості затоплення, не рекомендується використовувати килимові покриття в цих приміщеннях.

Якщо ви зібралися купувати килимове покриття, то радимо звернутися в спеціалізовані магазини. Там ви будете захищені від підробок, можете перевірити сертифікат якості на товар, а також одержати кваліфіковану консультацію Заздалегідь вирішіть, для якого приміщення ви купуєте покриття, який розмір, колір та ворс повинен бути.

В облаштованості вашого будинку дуже важливо правильно підібрати штори, які не тільки сховають усі недоліки, але й буквально перетворять Ваше вікно та квартиру в цілому. І тут необхідно врахувати все: висоту стелі, розміри й розташування вікон, і, звичайно ж, інтер’єр самих кімнат.

І ще Вам варто відразу визначитися, яку роль будуть відігравати штори. Адже необхідність захисту від яскравого світла й пилу, а взимку й від холоду безперечна, але іноді заради цього доводиться жертвувати дизайном. До того ж потрібно врахувати функціональність штор, особливо у віконних і дверних прорізах (наприклад, над дверми, що виходять на балкон).

Дизайн штор

Розповсюджений варіант оформлення штор — комбінація двох полотнищ із різних матеріалів: вільно звисаюча фіранка, тонка й прозора, яка звичайно закриває все вікно, а портьєри із щільної й важкої тканини, що обрамляють і прикрашають вікно з боків. При цьому не забувайте, що тканини з поперечними смугами будуть доречні у вузькій кімнаті, а з вертикальними — підійдуть для кімнат з низькими стелями.

Щоб штори не зливалися з інтер’єром кімнати, рекомендується вибирати їх в більш світлих або темних відтінках, чим стіни. Жовті, червоні кольори створюють відчуття теплого вогнища, а сині й сірі належать до холодних тонів.

Додаткове відчуття теплоти дають штори із щільних важких тканин.

Вибір тканин для штор

При виборі тканин для штор Ви повинні чітко знати, яку функцію вони будуть виконувати. У випадку, якщо вони будуть захищати квартиру від сонячного світла, рекомендується використовувати тканину, просочену спеціальним складом, за рахунок чого вона менше вигорає на сонці. Якщо штори буде потрібно часто прати (тобто їм випадає роль пиловловлювача), то краще вибрати міцні щільні тканини.

Вибираючи тканину для штор з погляду практичності, найкращим буде поліестер або його суміш із бавовною. Тканини із цього матеріалу легко можна випрати в домашніх умовах, але при температурі 30-40 градусів. До оксамиту, тканин з льону, бавовною допускається лише застосовувати сухе чищення. Тканини із чистої бавовни не підходять для приміщень, які більшу частину дня освітлені сонцем, тому як вони дуже швидко вигорають і втрачають свій гарний вид.

На сьогоднішній день для виготовлення штор широко використовують шовк. Він дуже приємний на дотик, але, на жаль, для нього потрібен додатковий захист, тому що він чутливий до сонячних променів і швидко вигорає. Для оформлення кабінетів найчастіше вибирають штори, пошиті з тафти, які, крім того, що красиво виглядають, ще й добре відбивають світло. І плюс до всього цю тканину легко підтримувати в чистоті.

Віскоза вважається найбільш практичною серед штучних матеріалів — вона вогнестійка.

Льон — самий популярний з натуральних тканин, але використовується не в чистому виді, а з різними добавками, що поліпшують його властивості. Наприклад, для того щоб зробити лляну тканину більш легкою й блискучою у неї додають лавсан. Такі фіранки добре виглядають на кухні.

Ламбрекени

Ламбрекени застосовуються для декорації верхньої частини вікна, з їхньою допомогою закриваються карниз, частину штор і верхній простінок, за рахунок цього візуально змінюються пропорції віконного прорізу. Найчастіше для ламбрекена використовують таку ж тканину, як і для фіранки, але не варто це вважати за правило, Ви має право вибирати те, що більше сподобається. Звичайно цю частину декорації з нижнього краю обшивають тасьмою, за бажанням пришиваються шнури, кисті або інші аксесуари.

Ламбрекени можна пошити як прямі, так і зробити їм незвичайну форму. По виду й способу пошиття їх можна розділити на наступні типи. Ламбрекени на твердій основі — це смуга тканини з прямим або фігурним нижнім краєм. Цей вид підходить для кабінетів та інших приміщень, оформлених у строгому стилі. М’який ламбрекен традиційно використовують для оформлення кімнат у класичному стилі, виглядає він як набір напівкіл з складками. М’які й тверді ламбрекени також можна використовувати у всіляких комбінаціях.

Іноді немає необхідності приховувати гарний декоративний карниз, тоді краще вибрати легкий ламбрекен, який буде лише злегка його прикривати і навіть якоюсь мірою підкреслювати.

Карнизи

Вибір карниза теж важливий для оформлення вікна. Він не тільки повинен витримати штори, але гармонійно поєднуватись з їхнім стилем, інакше ви зіпсуєте загальну картину. Карнизи із пластику будуть прогинатися під вагою важких штор із щільних тканин. Для того щоб повісити тюль, природно, знадобиться подвійний карниз, а якщо Ви розраховуєте додати до оформлення й ламбрекени, те вже просто не обійтися без потрійного карниза.

Щоб петлі на шторах прослужили Вам довгий час, вибирайте карнизи з гачками, які легко ковзаються, інакше вони не витримають постійних смикань. Звичайно ж, із цієї ситуації є свій вихід — придбати карнизи з розсувним механізмом, які можливо навіть будуть для Вас більш зручні. Ще одним варіантом є кільця — вони легко сковзають. Але щоб повісити на них штори однаково прийдеться вдатися за допомогою до гачків. Не забувайте й про те, що закриваючі всю стіну штори візуально розширюють віконний проріз, тобто на великому вікні розумно буде вибрати карниз рівний по ширині. Для штор з ламбрекеном карниз кріплять під самою стелею, що, з одного боку, більш естетично виглядає, а з іншого — ламбрекени не сильно нависають над вікном і не заважають його нормальній роботі при відкриванні або закриванні.

Дерев’яні карнизи з давніх часів відносяться до класики й виготовляються із сосни, дуба, горіха, вишні й інших порід дерева. За формою вони бувають плоскими або у формі круглої дерев’яної жердини з кільцями. Ці карнизи легко можна підібрати під колір меблів або паркету, що додасть вашому інтер’єру ще більше гармонії.

Алюмінієві карнизи найбільш довговічні, і головне ціни на них невисокі. При необхідності такі карнизи легко згинаються (наприклад, для арки), що сприяє їхньому широкому застосуванню.

До класичних елегантних портьєр, поза всяким сумнівом, підійдуть ковані карнизи. Найчастіше їх виготовляють із наконечниками у формі листів або списа, запозичені із Середньовіччя.

Металеві карнизи відрізняються міцністю й строгістю, що прекрасно підходить для кімнат із сучасними меблями.

Наконечниками для таких карнизів звичайно служать різноманітні геометричні фігури, а штори вішаються або на металеві кільця або на широкі петлі, зшиті з тієї ж тканини, що й штори. Ці карнизи найчастіше рекомендуються для кухні.

Найдешевшим варіантом будуть пластикові карнизи, різноманітність яких дозволяє підібрати не тільки колір (навіть «під дерево»), а ще й будь-яку форму. Це гарний варіант для дитячої кімнати, де Ви зможете втілити будь-які свої фантазії, але, повторюся, важкі штори повісити на них не вийде.