«Краща подружка — м’яка подушка» — з роками це прислів’я для мене здобуває більш значимий зміст. Адже від того, на чому і як ми спимо залежить подальший настрій, працездатність, відчуття життя.
Як з’ясовується, критерії вибору досить прості. Подушка повинна бути з пуху птаха. Бажано гусячого, у найгіршому разі курячого. У ній не повинно бути пір’я, яке вилазило й неприємно колеться. Нова подушка не повинна мати неприємного запаху, наявність такого говорить про неправильну обробку пуху — погано помили або висушили. Протестувати якість подушки теж просто: натисніть на неї — вона дуже швидко повинна відновити колишню форму.
Подушки, набиті поролоном або іншою синтетикою раджу відразу відмітати як непридатні, незважаючи на їхню дешевину. Усілякі спроби впарить вам цей товар набитий «альпійським сіном», «гірськими квітами або травою» і зовсім слід відмітати, як звичайне обдурювання — у кращому розкладі там бур’яни із близького колгоспу.
Також слід звернути увагу й на якість швів — вони повинні бути ідеальні, адже цією річчю ми будемо користуватися дуже довго.
Встає цілком резонне питання: а що робити зі старими подушками ? Викидати їх, начебто, неправильно. Досить знайти пристойне місце, де їх перенабивають, пух миють, чистять, відбирають заново.